ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ «На що варто звернути увагу: перші ознаки вживання психоактивних речовин (ПАР)»
ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ
«На що варто звернути увагу: перші ознаки вживання психоактивних речовин (ПАР)»
Шановні батьки! Підлітковий вік — це період експериментів. Ваша уважність та спокій можуть врятувати здоров'я дитини. ПАР — це не лише наркотики, а й нікотинові пластирі/паучі, вейпи, енергетики, алкоголь та токсичні речовини.
1. Зміни у поведінці та емоційному стані
Різкі перепади настрою: від надмірного збудження та безпричинного сміху до глибокої депресії та агресії.
Зміна ритму сну: дитина може не спати добу, а потім проспати весь день.
Втрата інтересу: раптове охолодження до навчання, хобі, спорту, якими дитина раніше дорожила.
Скритність: дитина часто замикається в кімнаті, уникає зорового контакту, розмовляє по телефону пошепки або використовує незрозумілий сленг.
2. Фізіологічні ознаки
Очі: занадто розширені або звужені (до крапки) зіниці, які не реагують на світло; почервоніння білків (часто маскується очними краплями).
Координація: порушення мовлення (затягування слів) та хитка хода при відсутності запаху алкоголю.
Апетит: повна відмова від їжі або, навпаки, напади «вовчого голоду» (особливо на солодке).
Шкіра: нетипова блідість або землистий колір обличчя, поява специфічного висипу.
3. Ознаки в побуті (що може з'явитися в речах)
Дивні пристрої (схожі на флешки або акумулятори — вейпи/поди).
Маленькі пакетики (зіп-пакети) з порошком, подрібненою травою або кольоровими таблетками.
Специфічні запахи від одягу (хімічний запах, запах паленого листя або штучних ароматизаторів).
Пакетики від нікотинових паучів (снюсів), що нагадують маленькі чайні пакетики.
Раптове зникнення грошей з дому або поява у дитини дорогих речей, походження яких вона не може пояснити.
Три кроки, якщо ви щось запідозрили:
Зберігайте спокій. Крики та звинувачення змусять дитину ще більше закритися.
Поговоріть чесно. Скажіть: «Я помітив/ла зміни у твоїй поведінці і я дуже хвилююся за твоє здоров’я. Давай розберемося разом».
Зверніться до фахівців. Ви можете отримати анонімну консультацію у психолога або звернутися до сімейного лікаря.
Пам’ятайте: Ваша дитина — це насамперед особистість, яка потребує підтримки, а не слідства. Найкраща профілактика — це теплі стосунки в сім'ї.
